НАЛЕ́ЖАТИкому або з кого (про грошову суму - заробіток, внесок і т. ін.: призначатися комуабо з кого-небудь), ПРИПАДА́ТИкому, на кого (рідше) або з кого. - Док.: припа́сти. Вам [з вас] належить сто гривень; - Зрештою, нам на культроботу гроші належать, - виходив із становища Микола Васильович (М. Трублаїні); Грошей він не перебрав, навпаки, - ще йому дещо припадало (А. Кримський).

ТРЕ́БАпредик.,ПОТРІ́БНО, НЕОБХІ́ДНО, СЛІД, ПОДОБА́Є, НАЛЕ́ЖИТЬ, ВАРТ, ВА́РТО, ТРЕ[ТРА]діал.,ПОДО́БНОдіал.,ПОВИ́ННОрідко.Ми мали все, що треба людині: на небі сонце, під ногами воду. Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в йому скільки нам хотілось (В. Винниченко); - Хто ви такі? І що вам потрібно? (О. Довженко); - Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі (О. Гончар); Іти їм було слід швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник); - Мені подобає до тружденних зійти.., а ви зоставайтеся тут з миром (М. Старицький); Старшині, звичайно, зовсім не належало стояти на посту (О. Гончар); Але який би не був скептик, - варт було його закликати хоч би на одне засідання "гарних синів", то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич); - Це дуже цікаво!.. Над цим варто подумати (О. Гончар); Тре тобі, Івасюню, промити личко..! (І. Франко). - А кому те ниньки тра.., коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході (А. Крижанівський); - Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Леся Українка); І над псом повинно ласку мати (П. Гулак-Артемовський). - Пор. ба́жано, ва́рто.

НАЛЕ́ЖАТИкому або з кого (про грошову суму - заробіток, внесок і т. ін.: призначатися комуабо з кого-небудь), ПРИПАДА́ТИкому, на кого (рідше) або з кого. - Док.: припа́сти. Вам [з вас] належить сто гривень; - Зрештою, нам на культроботу гроші належать, - виходив із становища Микола Васильович (М. Трублаїні); Грошей він не перебрав, навпаки, - ще йому дещо припадало (А. Кримський).

ТРЕ́БАпредик.,ПОТРІ́БНО, НЕОБХІ́ДНО, СЛІД, ПОДОБА́Є, НАЛЕ́ЖИТЬ, ВАРТ, ВА́РТО, ТРЕ[ТРА]діал.,ПОДО́БНОдіал.,ПОВИ́ННОрідко.Ми мали все, що треба людині: на небі сонце, під ногами воду. Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в йому скільки нам хотілось (В. Винниченко); - Хто ви такі? І що вам потрібно? (О. Довженко); - Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі (О. Гончар); Іти їм було слід швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник); - Мені подобає до тружденних зійти.., а ви зоставайтеся тут з миром (М. Старицький); Старшині, звичайно, зовсім не належало стояти на посту (О. Гончар); Але який би не був скептик, - варт було його закликати хоч би на одне засідання "гарних синів", то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич); - Це дуже цікаво!.. Над цим варто подумати (О. Гончар); Тре тобі, Івасюню, промити личко..! (І. Франко). - А кому те ниньки тра.., коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході (А. Крижанівський); - Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Леся Українка); І над псом повинно ласку мати (П. Гулак-Артемовський). - Пор. ба́жано, ва́рто.