належати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(бути чиєюсь власністю)

Словник відмінків

Інфінітив нале́жати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нале́жмо
2 особа нале́ж нале́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нале́жатиму нале́жатимемо, нале́жатимем
2 особа нале́жатимеш нале́жатимете
3 особа нале́жатиме нале́жатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нале́жу нале́жимо, нале́жим
2 особа нале́жиш нале́жите
3 особа нале́жить нале́жать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нале́жачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нале́жав нале́жали
жін. р. нале́жала
сер. р. нале́жало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нале́жавши

Словник синонімів

НАЛЕ́ЖАТИкому або з кого (про грошову суму - заробіток, внесок і т. ін.: призначатися комуабо з кого-небудь), ПРИПАДА́ТИкому, на кого (рідше) або з кого. - Док.: припа́сти. Вам [з вас] належить сто гривень; - Зрештою, нам на культроботу гроші належать, - виходив із становища Микола Васильович (М. Трублаїні); Грошей він не перебрав, навпаки, - ще йому дещо припадало (А. Кримський).
ТРЕ́БАпредик.,ПОТРІ́БНО, НЕОБХІ́ДНО, СЛІД, ПОДОБА́Є, НАЛЕ́ЖИТЬ, ВАРТ, ВА́РТО, ТРЕ[ТРА]діал.,ПОДО́БНОдіал.,ПОВИ́ННОрідко.Ми мали все, що треба людині: на небі сонце, під ногами воду. Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в йому скільки нам хотілось (В. Винниченко); - Хто ви такі? І що вам потрібно? (О. Довженко); - Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі (О. Гончар); Іти їм було слід швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник); - Мені подобає до тружденних зійти.., а ви зоставайтеся тут з миром (М. Старицький); Старшині, звичайно, зовсім не належало стояти на посту (О. Гончар); Але який би не був скептик, - варт було його закликати хоч би на одне засідання "гарних синів", то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич); - Це дуже цікаво!.. Над цим варто подумати (О. Гончар); Тре тобі, Івасюню, промити личко..! (І. Франко). - А кому те ниньки тра.., коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході (А. Крижанівський); - Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Леся Українка); І над псом повинно ласку мати (П. Гулак-Артемовський). - Пор. ба́жано, ва́рто.
-2-
дієслово доконаного виду
(викликати оніміння)

Словник відмінків

Інфінітив нале́жати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нале́жмо
2 особа нале́ж нале́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нале́жатиму нале́жатимемо, нале́жатимем
2 особа нале́жатимеш нале́жатимете
3 особа нале́жатиме нале́жатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нале́жу нале́жимо, нале́жим
2 особа нале́жиш нале́жите
3 особа нале́жить нале́жать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нале́жачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нале́жав нале́жали
жін. р. нале́жала
сер. р. нале́жало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нале́жавши

Словник синонімів

НАЛЕ́ЖАТИкому або з кого (про грошову суму - заробіток, внесок і т. ін.: призначатися комуабо з кого-небудь), ПРИПАДА́ТИкому, на кого (рідше) або з кого. - Док.: припа́сти. Вам [з вас] належить сто гривень; - Зрештою, нам на культроботу гроші належать, - виходив із становища Микола Васильович (М. Трублаїні); Грошей він не перебрав, навпаки, - ще йому дещо припадало (А. Кримський).
ТРЕ́БАпредик.,ПОТРІ́БНО, НЕОБХІ́ДНО, СЛІД, ПОДОБА́Є, НАЛЕ́ЖИТЬ, ВАРТ, ВА́РТО, ТРЕ[ТРА]діал.,ПОДО́БНОдіал.,ПОВИ́ННОрідко.Ми мали все, що треба людині: на небі сонце, під ногами воду. Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в йому скільки нам хотілось (В. Винниченко); - Хто ви такі? І що вам потрібно? (О. Довженко); - Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі (О. Гончар); Іти їм було слід швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник); - Мені подобає до тружденних зійти.., а ви зоставайтеся тут з миром (М. Старицький); Старшині, звичайно, зовсім не належало стояти на посту (О. Гончар); Але який би не був скептик, - варт було його закликати хоч би на одне засідання "гарних синів", то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич); - Це дуже цікаво!.. Над цим варто подумати (О. Гончар); Тре тобі, Івасюню, промити личко..! (І. Франко). - А кому те ниньки тра.., коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході (А. Крижанівський); - Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Леся Українка); І над псом повинно ласку мати (П. Гулак-Артемовський). - Пор. ба́жано, ва́рто.

Словник відмінків

Інфінітив нале́жати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нале́жмо
2 особа нале́ж нале́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нале́жу нале́жимо, нале́жим
2 особа нале́жиш нале́жите
3 особа нале́жить нале́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нале́жав нале́жали
жін.р. нале́жала
сер.р. нале́жало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нале́жаний
Безособова форма
нале́жано
Дієприслівник
нале́жавши