-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив налама́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налама́ймо
2 особа налама́й налама́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налама́ю налама́ємо, налама́єм
2 особа налама́єш налама́єте
3 особа налама́є налама́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налама́в налама́ли
жін.р. налама́ла
сер.р. налама́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нала́маний
Безособова форма
нала́мано
Дієприслівник
налама́вши

Словник фразеологізмів

налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва. Повестися необдумано, допустити багато помилок, завдати шкоди. — Вони дійсно там наламали дров, .. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький); — Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М. Зарудний); — Що ти там дров нарубав? Дуже мені приємно одержувати з редакції листи про твою поведінку (Григорій Тютюнник); — А коли розумієш, так навіщо ж ламаєш дрова? Навіщо штучно розпалюєш незадоволення?! (П. Рєзніков).

наби́ти / набива́ти [собі́] ру́ку на (в) чому і без додатка. Набути досвіду, уміння, вправності, майстерності і т. ін. в чому-небудь. Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня); Є загроза, що після війни з’явиться .. багато письменників, ..що наб’ють собі руку на нарисах (О. Довженко); Він [поет], як кваліфікований ремісник, “набив собі руку” і пише зразу, швидко (Деякі пит. поет. майстерн.); — Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (З журналу). налама́ти ру́ки. По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював (К. Гордієнко). наби́та рука́ у кого. Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука (М. Рильський).

накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко); — Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник); — За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко).

лама́ти / налама́ти хребта́. Важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього [до багача] сина. Ламав там хребта (О. Гончар); — Любить цивілізацію,— подумав Гуменний,— то хай же хоч раз наламає хребта заради неї. Хіба мішок з снарядами такий уже важкий ради цієї високої мети (О. Гончар).

налама́ти язика́. Навчитися добре говорити. — Думаю, коли відкалатаєте в армії стільки, скільки я, то й ви не гірше язика наламаєте (Переклад С. Масляка).