-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нала́годжувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нала́годжуймо
2 особа нала́годжуй нала́годжуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нала́годжуватиму нала́годжуватимемо, нала́годжуватимем
2 особа нала́годжуватимеш нала́годжуватимете
3 особа нала́годжуватиме нала́годжуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нала́годжую нала́годжуємо, нала́годжуєм
2 особа нала́годжуєш нала́годжуєте
3 особа нала́годжує нала́годжують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нала́годжуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нала́годжував нала́годжували
жін. р. нала́годжувала
сер. р. нала́годжувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нала́годжуваний
Безособова форма
нала́годжувано
Дієприслівник
нала́годжувавши

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИрозм.,ЛА́ДИТИрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИрозм.,НАЛА́ГОДЖУВАТИрозм.,РИХТУВА́ТИрозм.,НАРИХТО́ВУВАТИрозм., ОБЛА́ДЖУВАТИрозм.,РИШТУВА́ТИрозм.,НАРЯДЖА́ТИрозм.,ОБРЯДЖА́ТИ[ОБРЯЖА́ТИ]розм.,ЛАДУВА́ТИдіал.,ПРИЛА́ГОДЖУВАТИдіал. - Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́тизаст.наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від’їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); - Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають [козаки] (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); - Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); - Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусивдоглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). - Пор. 3. збира́ти.
ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИрозм.,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОПРАВЛЯ́ТИрозм.рідко,ЛАТА́ТИСЯрозм.рідко;ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). - Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); - Натренований [Борис Савович] так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне - справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів’я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); - Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); - Перекур, - кидає незадоволено шофер. - Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше - самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). - Пор. 2. нала́годжувати.
НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИрідше,НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИрозм. рідше (струнні інструменти). - Док.: настро́їти, налаштува́ти, нала́годити, нала́дити, наладна́ти, напра́вити, настру́нчити. Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (О. Іваненко); І я сьогодні ліру строю На лад веселий і твердий (В. Самійленко); Поспішаючись, щоб бува не передумали пани, налагоджує він скрипку (С. Васильченко); Всміхнувся старенький, бандуру ізняв. ..Наладив ось струни (І. Манжура); Взяв він ліру, довго ладив (Я. Щоголів); Може, здалося - снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (М. Гірник); Микола направив струни, повів смичком, - і жалібна пісня розляглася по хаті (І. Нечуй-Левицький); Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний).
НАСТРО́ЮВАТИна що і без додатка (виклика́ти в кого-небудь певний настрій, стан), НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИдо чого, на що, розм.,НАЛА́ДЖУВАТИдо чого, на що, розм.;СХИЛЯ́ТИдо чого,СПРИЯ́ТИчому (викликати певний настрій, бажання робити що-небудь). - Док.: настро́їти, налаштува́ти, нала́годити, нала́дити, схили́ти, посприя́ти. Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад (Леся Українка); Галина ж, ідучи сюди, налаштовувала себе на звичайність, навіть мимохідність свого завітання (М. Олійник); Гуркотнява рухомого поїзда зовсім налагодила до інтимної розмови (І. Ле і О. Левада); Саме місце зборів схиляло до невеселих жартів та похмурих дотепів (Ю. Смолич); Побачивши суворе обличчя Ширяєва, яке ніяк не сприяло люб’язній розмові, Іван Сошенко раптом зробив найприємнішуусмішку (О. Іваненко). - Пор. 1. наві́ювати.
НАЛА́ГОДЖУВАТИ (створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь), НАЛА́ДЖУВАТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь); НОРМАЛІЗУВА́ТИ (доводити до певної норми, виправляючи становище); ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИрозм. (про життя, умови тощо - змінювати на краще або повертати до попереднього становища); УЛАШТО́ВУВАТИ[ВЛАШТО́ВУВАТИ], УПОРЯДКО́ВУВАТИ[ВПОРЯДКО́ВУВАТИ] (про життя, умови тощо - робити прийнятним, приводячи в певний порядок). - Док.: нала́годити, нала́дити, організува́ти, нормалізува́ти, попра́вити, напра́вити, улаштува́ти[влаштува́ти], упоря́дкувати[впорядкува́ти]. Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв’язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому [Богданові Хмельницькому] майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає [Гриць] людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити - він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). - Пор. ула́годити.
НАЛА́ГОДЖУВАТИ (робити щось готовим, придатним для вжитку, користування, приводити в потрібний для роботи, вживання стан), НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛА́ДИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, РИХТУВА́ТИ, НАРИХТО́ВУВАТИрозм.; НАСТРО́ЮВАТИ, РЕГУЛЮВА́ТИ (механізм, верстат і т. ін.). - Док.: нала́годити, налаштува́ти, нала́дити, зла́дитирідконаладна́ти, зла́годитирозм.напра́вити, ви́рихтувати, нарихтува́ти, настро́їти, відрегулюва́ти. Товариші по бригаді налагоджували стрічковий транспортер (М. Ю. Тарновський); [Гармаші] одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (С. Добровольський); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (В. Козаченко); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (М. Трублаїні); Ужеладнають два човни з білими полотнищами на списах (І. Ле); Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович); Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Ю. Яновський); Копати починаєм завтра, вранці-рано. А сьогодні хай кожен направить свої рискалі, лопати, заступи, ..коновки - носити накопану землю (О. Ільченко); - Чотири дні рихтував я машину, лагодив хазяйці поламані штахети (Є. Кравченко); Він досиджував до світанку, потім настроював будильника на восьму годину, кидався на кушетку (М. Ю. Тарновський); В майстерні регулювали сівалки - одну й другу, що їх узавтра доведеться чіпляти до трактора (Ю. Яновський). - Пор. 1. ла́годити.
ПОЧИНА́ТИщо, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИдо чого,ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯза що, до чого, з інфін.,ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ[ЗАХО́ДИТИСЯ]з інфін., без додатка,ЗАБИРА́ТИСЯз інфін., до чого,ПРИКЛАДА́ТИСЯдо чого,ПРИЛУЧА́ТИСЯдо чого,НАЛА́ГОДЖУВАТИщо, НАЛА́ДЖУВАТИщо,ВІДКРИВА́ТИщо,ПІДНІМА́ТИСЯ[ПІДІЙМА́ТИСЯ]на що,ПОРУ́ШУВАТИ[ПОРУША́ТИ]що, перев. із сл. розмова, справа, процес і т. ін., ПІДХО́ДИТИдо чого,ПІДСТУПА́ТИдо чого, розм.,ПРИСТУПА́ТИСЯдо чого, розм.,РОЗВ’ЯЗУВАТИщо, розм.,ПРИЙМА́ТИСЯза що, з інфін., розм.,ПРИМО́ЩУВАТИСЯдо чого, з інфін., розм.,ЗАПОЧИНА́ТИщо, діал.,РОЗЧИНА́ТИщо, діал.;ІТИ́[ЙТИ]з інфін.,на що,до чого (часто рухаючись); ПІДНІМА́ТИ[ПІДІЙМА́ТИ]що,ПІДНО́СИТИщо (часто у відповідь на щось). - Док.: поча́ти, розпоча́ти, приступи́ти, зача́ти, узя́тися[взя́тися], заходи́тися, забра́тися, прикла́стися, прилучи́тися, нала́годити, нала́дити, відкри́ти, підня́тися[підійня́тися], пору́шити, підійти́, підступи́ти, приступи́тися, розв’яза́ти, прийня́тися, примости́тися, започа́ти, піти́, підня́ти[підійня́ти], піднести́. - Купаємось! - каже Тоня й починає роздягатись (О. Гончар); - От нас вже зібралось чимало. Час вже розпочинати Чорну Раду, - загомонів тихо Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); - Заплутались трошки коропи в моїй мережі.., час приступати до діла (І. Нечуй-Левицький); Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває (прислів’я); Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Леся Українка); Після всіх отих понаднормативних процедур директор заходжувався снідати (Ю. Збанацький); Знову заходилася розповідати про панщинукріпаччину (О. Левада); Гей, брати! Поки не пізно, Прилучаймось враз до праці (П. Грабовський); Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в’язалася (С. Васильченко); Невповні розквітшії квітки ледве пахли, соловейки тільки ще своє щебетання наладжували (Марко Вовчок); Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь (Ю. Збанацький); Треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес (І. Франко); Дівчина прикидає, з якого краю їй доведеться підступати до такої розмови (М. Стельмах); До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Леся Українка); У 1939 році гітлерівська Німеччина напала на Польщу і розв’язала війну (з підручника); Не раз приймались усі плакати. Як же дійшло до прощання з панотцем, то Черевань так і зарюмав (П. Куліш); Удруге знов примощується мати Чайченка добрить: "..а моторний, а розумний, а славний" (Марко Вовчок); Краще замовкнути, краще серцем переболіти їй, як розчинати колотнечу з дітьми! (Г. Косинка); [Дозорець:] Тепер ідіть обидва на роботу раніше від усіх. Се вам за кару! (Леся Українка); Не безслідно пройти Має те, що колись розцвітало, Що у ріднім краї піднімало бої, Що до волі людей поривало (Панас Мирний); Доста тільки, щоби чоловік показався, так молоді підносять великий крик, плачуть, голосять (Лесь Мартович).
УЛА́ГОДИТИ[ВЛА́ГОДИТИ] (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ[ВЛАДНА́ТИ], ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́[ВТРЯСТИ́], ЗЛА́ГОДИТИдіал. - Недок.: ула́годжувати[вла́годжувати], зала́годжувати, нала́годжувати, ула́днувати[вла́днувати], пола́днувати, поправля́ти, утряса́ти[втряса́ти], зла́годжувати. Він вірив, що якісь добрі духи візьмуть на себе обов’язок улагодити його внутрішні почування, його родинне життя (Г. Хоткевич); Гаркуша, ковтаючи дівочі смішки, обіцяв усе влагодити, усе зробити (О. Гончар); Олексій сповіщав, що сам прибуде... От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (В. Логвиненко); Ольга буде зо мною - вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Леся Українка). - Пор. пола́годжувати.

Словник антонімів

НАПРАВЛЯТИ ПСУВАТИ
Усуваючи помилки, вади, робити таким, як потрібно, правильно, лагодити, налагоджувати. Робити непридатним для користування, вживання, пошкоджувати.
Направлятипсувати годинник, двері, замок, іграшку, машину, меблі, механізм, обладнання, предмети; в дитячому садочку, в класі, в клубі, в кімнаті, в лісі, в хаті; на вулиці, на заводі, на роботі, на полі; зовсім, цілком, майже, повністю, остаточно. Намагатися, починати, хотіти направлятипсувати
Яць сидів дома і направляв цебер (I. Франко). Окупанти і їхні наймити, відступаючи з Києва, псували устаткування підприємств (С. Скляренко)
Направляння ~псування, виправлений ~зіпсований; лагодити ~псувати, направляти //налагоджувати ~шкодити