накущитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наку́щитися, наку́щитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа наку́щиться наку́щаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наку́щився, наку́щивсь наку́щилися, наку́щились
жін.р. наку́щилася, наку́щилась
сер.р. наку́щилося, наку́щилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наку́щившись