накущитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наку́щитися, наку́щитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | наку́щиться | наку́щаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наку́щився, наку́щивсь | наку́щилися, наку́щились |
| жін.р. | наку́щилася, наку́щилась | |
| сер.р. | наку́щилося, наку́щилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́щившись | ||