накушувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наку́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наку́шуймо | |
| 2 особа | наку́шуй | наку́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́шуватиму | наку́шуватимемо, наку́шуватимем |
| 2 особа | наку́шуватимеш | наку́шуватимете |
| 3 особа | наку́шуватиме | наку́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́шую | наку́шуємо, наку́шуєм |
| 2 особа | наку́шуєш | наку́шуєте |
| 3 особа | наку́шує | наку́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наку́шував | наку́шували |
| жін. р. | наку́шувала | |
| сер. р. | наку́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́шувавши | ||