накутуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наку́туватися, наку́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наку́туймося, наку́туймось | |
| 2 особа | наку́туйся, наку́туйсь | наку́туйтеся, наку́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́туватимуся, наку́туватимусь | наку́туватимемося, наку́туватимемось, наку́туватимемся |
| 2 особа | наку́туватимешся | наку́туватиметеся, наку́туватиметесь |
| 3 особа | наку́туватиметься | наку́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́туюся, наку́туюсь | наку́туємося, наку́туємось, наку́туємся |
| 2 особа | наку́туєшся | наку́туєтеся, наку́туєтесь |
| 3 особа | наку́тується | наку́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наку́тувався, наку́тувавсь | наку́тувалися, наку́тувались |
| жін. р. | наку́тувалася, наку́тувалась | |
| сер. р. | наку́тувалося, наку́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́тувавшись | ||