накусати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накуса́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накуса́ймо | |
| 2 особа | накуса́й | накуса́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накуса́ю | накуса́ємо, накуса́єм |
| 2 особа | накуса́єш | накуса́єте |
| 3 особа | накуса́є | накуса́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накуса́в | накуса́ли |
| жін.р. | накуса́ла | |
| сер.р. | накуса́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наку́саний | ||
| Безособова форма | ||
| наку́сано | ||
| Дієприслівник | ||
| накуса́вши | ||