накурюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наку́рюватися, наку́рюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наку́рюймося, наку́рюймось | |
| 2 особа | наку́рюйся, наку́рюйсь | наку́рюйтеся, наку́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́рюватимуся, наку́рюватимусь | наку́рюватимемося, наку́рюватимемось, наку́рюватимемся |
| 2 особа | наку́рюватимешся | наку́рюватиметеся, наку́рюватиметесь |
| 3 особа | наку́рюватиметься | наку́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наку́рююся, наку́рююсь | наку́рюємося, наку́рюємось, наку́рюємся |
| 2 особа | наку́рюєшся | наку́рюєтеся, наку́рюєтесь |
| 3 особа | наку́рюється | наку́рюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́рюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наку́рювався, наку́рювавсь | наку́рювалися, наку́рювались |
| жін. р. | наку́рювалася, наку́рювалась | |
| сер. р. | наку́рювалося, наку́рювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наку́рювавшись | ||