накурювати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості)

Словник відмінків

Інфінітив наку́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́рюймо
2 особа наку́рюй наку́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюватиму наку́рюватимемо, наку́рюватимем
2 особа наку́рюватимеш наку́рюватимете
3 особа наку́рюватиме наку́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюю наку́рюємо, наку́рюєм
2 особа наку́рюєш наку́рюєте
3 особа наку́рює наку́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наку́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наку́рював наку́рювали
жін. р. наку́рювала
сер. р. наку́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наку́рювавши
-2-
дієслово недоконаного виду
(збивати пил)

Словник відмінків

Інфінітив наку́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́рюймо
2 особа наку́рюй наку́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюватиму наку́рюватимемо, наку́рюватимем
2 особа наку́рюватимеш наку́рюватимете
3 особа наку́рюватиме наку́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюю наку́рюємо, наку́рюєм
2 особа наку́рюєш наку́рюєте
3 особа наку́рює наку́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наку́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наку́рював наку́рювали
жін. р. наку́рювала
сер. р. наку́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наку́рювавши

Словник відмінків

Інфінітив наку́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́рюймо
2 особа наку́рюй наку́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюватиму наку́рюватимемо, наку́рюватимем
2 особа наку́рюватимеш наку́рюватимете
3 особа наку́рюватиме наку́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наку́рюю наку́рюємо, наку́рюєм
2 особа наку́рюєш наку́рюєте
3 особа наку́рює наку́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наку́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наку́рював наку́рювали
жін. р. наку́рювала
сер. р. наку́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наку́рювавши