накурити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(цигаркою; добути перегонкою)

Словник відмінків

Інфінітив накури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накурі́мо, накурі́м
2 особа накури́ накурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накурю́ наку́римо, наку́рим
2 особа наку́риш наку́рите
3 особа наку́рить наку́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накури́в накури́ли
жін.р. накури́ла
сер.р. накури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наку́рений
Безособова форма
наку́рено
Дієприслівник
накури́вши
-2-
дієслово доконаного виду
(напорошити, надимити)

Словник відмінків

Інфінітив накури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накурі́мо, накурі́м
2 особа накури́ накурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накурю́ наку́римо, наку́рим
2 особа наку́риш наку́рите
3 особа наку́рить наку́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накури́в накури́ли
жін.р. накури́ла
сер.р. накури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наку́рений
Безособова форма
наку́рено
Дієприслівник
накури́вши

Словник відмінків

Інфінітив накури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накурі́мо, накурі́м
2 особа накури́ накурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накурю́ наку́римо, наку́рим
2 особа наку́риш наку́рите
3 особа наку́рить наку́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накури́в накури́ли
жін.р. накури́ла
сер.р. накури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наку́рений
Безособова форма
наку́рено
Дієприслівник
накури́вши