накурений 1 значення

-1-
дієприкметник
(здобутий перегонкою)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наку́рений наку́рена наку́рене наку́рені
родовий наку́реного наку́реної наку́реного наку́рених
давальний наку́реному наку́реній наку́реному наку́реним
знахідний наку́рений наку́рену наку́рене наку́рені
орудний наку́реним наку́реною наку́реним наку́реними
місцевий на/у наку́реному, наку́ренім на/у наку́реній на/у наку́реному, наку́ренім на/у наку́рених