-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив накупи́тися, накупи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накупі́мося, накупі́мось, накупі́мся
2 особа накупи́ся, накупи́сь накупі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накуплю́ся, накуплю́сь наку́пимося, наку́пимось, наку́пимся
2 особа наку́пишся наку́питеся, наку́питесь
3 особа наку́питься наку́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накупи́вся, накупи́всь накупи́лися, накупи́лись
жін.р. накупи́лася, накупи́лась
сер.р. накупи́лося, накупи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накупи́вшись

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) накупи́тися. Дуже активно, настирливо робити щось (перев. негативне), діяти певним чином. А воно [серце], як накупилося, голосно й часто калатало в грудях, стискувалося до болю (В. Кучер); Отой Панько.., мов накупився, .. знущатися над моєю матір’ю (Ю. Збанацький).