накупитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | накупи́тися, накупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накупі́мося, накупі́мось, накупі́мся | |
| 2 особа | накупи́ся, накупи́сь | накупі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накуплю́ся, накуплю́сь | наку́пимося, наку́пимось, наку́пимся |
| 2 особа | наку́пишся | наку́питеся, наку́питесь |
| 3 особа | наку́питься | наку́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накупи́вся, накупи́всь | накупи́лися, накупи́лись |
| жін.р. | накупи́лася, накупи́лась | |
| сер.р. | накупи́лося, накупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| накупи́вшись | ||