накупити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накупі́мо, накупі́м | |
| 2 особа | накупи́ | накупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накуплю́ | наку́пимо, наку́пим |
| 2 особа | наку́пиш | наку́пите |
| 3 особа | наку́пить | наку́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накупи́в | накупи́ли |
| жін.р. | накупи́ла | |
| сер.р. | накупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наку́плений | ||
| Безособова форма | ||
| наку́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| накупи́вши | ||