-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наку́льгувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́льгуймо
2 особа наку́льгуй наку́льгуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наку́льгуватиму наку́льгуватимемо, наку́льгуватимем
2 особа наку́льгуватимеш наку́льгуватимете
3 особа наку́льгуватиме наку́льгуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наку́льгую наку́льгуємо, наку́льгуєм
2 особа наку́льгуєш наку́льгуєте
3 особа наку́льгує наку́льгують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наку́льгуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наку́льгував наку́льгували
жін. р. наку́льгувала
сер. р. наку́льгувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наку́льгувавши

Словник синонімів

КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИрозм.;КУЛЯ́ТИдіал.,КРИВА́ТИдіал.,ШТИЛЬГУ́КАТИдіал.;НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).