накулакувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накулакува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накулаку́ймо
2 особа накулаку́й накулаку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накулакува́тиму накулакува́тимемо, накулакува́тимем
2 особа накулакува́тимеш накулакува́тимете
3 особа накулакува́тиме накулакува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа накулаку́ю накулаку́ємо, накулаку́єм
2 особа накулаку́єш накулаку́єте
3 особа накулаку́є накулаку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накулаку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накулакува́в накулакува́ли
жін. р. накулакува́ла
сер. р. накулакува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накулакува́вши