накукувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накуку́ймо | |
| 2 особа | накуку́й | накуку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накуку́ю | накуку́ємо, накуку́єм |
| 2 особа | накуку́єш | накуку́єте |
| 3 особа | накуку́є | накуку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накукува́в | накукува́ли |
| жін.р. | накукува́ла | |
| сер.р. | накукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| накукува́вши | ||