накувати 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(куючи, прикріпити щось до чогось; куючи, виготовити в якійсь кількості)

Словник відмінків

Інфінітив накува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́ймо
2 особа наку́й наку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накую́ накуємо́, накує́м
2 особа накує́ш накуєте́
3 особа накує́ накую́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накува́в накува́ли
жін.р. накува́ла
сер.р. накува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нако́ваний
Безособова форма
нако́вано
Дієприслівник
накува́вши
-2-
дієслово доконаного виду
(про зозулю)

Словник відмінків

Інфінітив накува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наку́ймо
2 особа наку́й наку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накую́ накуємо́, накує́м
2 особа накує́ш накуєте́
3 особа накує́ накую́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накува́в накува́ли
жін.р. накува́ла
сер.р. накува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нако́ваний
Безособова форма
нако́вано
Дієприслівник
накува́вши

Словник відмінків

Інфінітив накува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накує́ накую́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накува́в накува́ли
жін.р. накува́ла
сер.р. накува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накува́вши