накручувати 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накру́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накру́чуймо
2 особа накру́чуй накру́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накру́чуватиму накру́чуватимемо, накру́чуватимем
2 особа накру́чуватимеш накру́чуватимете
3 особа накру́чуватиме накру́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа накру́чую накру́чуємо, накру́чуєм
2 особа накру́чуєш накру́чуєте
3 особа накру́чує накру́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накру́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накру́чував накру́чували
жін. р. накру́чувала
сер. р. накру́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накру́чувавши

Словник синонімів

НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь),НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ[НАВЕРНУ́ТИ], НАВИ́ТИ[НАВИ́НУТИ]. - Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. вів він троє коней напувати, а вузли від усіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко); - Нічого страшного, - сказав один з них [санітарів], - черепок цілий, - і навернув Тимкові на голові білу чалму (Григорій Тютюнник); Час від часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка).
ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИрозм.,НАСПІ́ВУВАТИрозм.,ПІДУ́ЧУВАТИрозм.,НАТУ́РКУВАТИрозм.,НАРА́ДЖУВАТИрозм.;ПІДОХО́ЧУВАТИ, НАКРУ́ЧУВАТИ (змушуючи діяти швидше, енергійніше тощо). - Док.: підмо́вити, підговори́ти, намо́вити, наговори́ти, наспіва́ти, підучи́ти, нату́ркати[натурча́ти], нара́дити, приговори́тидіал.підохо́тити, накрути́ти. Стала [мачуха] підмовляти батька, щоб женити сина (А. Головко); Пані наша й панночки підговорили її, щоб випросила собі Одарку, щоб то бідну дівчину завезти геть од пана (Марко Вовчок); - Ми тобі ніякого лиха не зробимо. Заховайся, - намовляв господар, в тривозі поглядаючи на горище (Д. Бедзик); Сповістили царя-поганина, що там і там, у млинаря, є золотогривий кінь. Цар прийшов подивитись і наговорює млинаря продати коня (казка); - Оце одну [громаду] якось настягав я; держу, підучую боротись, - та не знаю, що з цього вийде... (Панас Мирний); Бач, чого захотілося: військо червоне поділити... Ще й її натуркують, щоб вона від імені своїх криничан вимагала цього (О. Гончар); Тітка Тема нараджує мене "до шлюбу" (Ірина Вільде); Приговорила [Оришка] одного кума випросити в управителя невеличкий шматочок цілини (Панас Мирний); На ритті окопів не лінувався [Яків], навіть інших підохочував (Є. Гуцало); - Здорово! - промурмотів Титан. - Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (О. Досвітній). - Пор. підбу́рювати, 1. схиля́ти.

Словник фразеологізмів

нам’я́ти (накрути́ти, наскубти́ і т. ін.) / намина́ти (накру́чувати, скубти́ і т. ін.) ву́ха кому і без додатка. Покарати, побити кого-небудь за якусь провину. [Поліна Карпівна:] От коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс.., я йому намну вуха, будь певна (І. Кочерга); — Треба накрутити мені вуха за те, що ви досі не в ліжку (Ю. Шовкопляс); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич).

накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко); — Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник); — За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко).