накроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накро́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накрі́ймо | |
| 2 особа | накрі́й | накрі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накро́ю | накро́їмо, накро́їм |
| 2 особа | накро́їш | накро́їте |
| 3 особа | накро́їть | накро́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накро́їв | накро́їли |
| жін.р. | накро́їла | |
| сер.р. | накро́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| накро́єний | ||
| Безособова форма | ||
| накро́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| накро́ївши | ||