накроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | накро́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | накрі́ймо | |
2 особа | накрі́й | накрі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | накро́ю | накро́їмо, накро́їм |
2 особа | накро́їш | накро́їте |
3 особа | накро́їть | накро́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | накро́їв | накро́їли |
жін.р. | накро́їла | |
сер.р. | накро́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
накро́єний | ||
Безособова форма | ||
накро́єно | ||
Дієприслівник | ||
накро́ївши |