-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | накрива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | накрива́ймо |
2 особа | накрива́й | накрива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | накрива́тиму | накрива́тимемо, накрива́тимем |
2 особа | накрива́тимеш | накрива́тимете |
3 особа | накрива́тиме | накрива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | накрива́ю | накрива́ємо, накрива́єм |
2 особа | накрива́єш | накрива́єте |
3 особа | накрива́є | накрива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
накрива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | накрива́в | накрива́ли |
жін. р. | накрива́ла |
сер. р. | накрива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
накрива́вши |
Словник синонімів
ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. - відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ, НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, ЗАСЯГНУ́ТИ, ЗАСЯГТИ́, ЗАСКО́ЧИТИ розм., ЗАХВАТИ́ТИ розм., НАКРИ́ТИ розм., ЗАСТУ́КАТИ розм., ЗУСПІ́ТИ діал., ЗАСТИ́ГТИ рідко, СПОБІ́ГТИ рідко. - Недок.: застава́ти, захо́плювати, прихо́плювати, прихва́чувати, настига́ти, засяга́ти, накрива́ти, застига́ти, спобіга́ти. Схід сонця заставав косарів за роботою (В. Москалець); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (М. Томчаній); Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (М. Стельмах); Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (М. Рильський); На полі в житах нас заскочила злива (П. Козланюк); - Поверталась я з чужих сіл додому, а мене застукала хуртовина (М. Стельмах); І ось одного ранку дід застукав у садку свого внука (О. Донченко); Біжить вона, біжить. Стала її ніч застигати (О. Іваненко); І батька жалувать не стану, Як на крадіжці спобіжу (І. Манжура).
НАКРИВА́ТИ (у сполуч. із сл. на стіл, стіл - готувати стіл до їди, розставляючи в певному порядку посуд, страви і т. ін.); СЕРВІРУВА́ТИ (у сполуч. зі сл. стіл, обід, сніданок і т. ін. - звичайно щодо бенкетів, обідів у ресторанах тощо). - Док.: накри́ти, сервірува́ти. Потім, як у печі витопили, - треба на стіл накривати (Панас Мирний); Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал - сервірувати столик.. на чотири персони (Ю. Смолич).
НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ [ВРА́ЗИ́ТИ], ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). - Недок.: накрива́ти, уража́ти [вража́ти], поража́ти, подавля́ти. Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Ю. Смолич); Сучасна зброя може вражати ціль на дуже значних відстанях; Подавили [матроси] кулеметні гнізда, захопили мінометну батарею (В. Кучер).
УКРИВА́ТИ [ВКРИВА́ТИ] (класти що-небудь зверху для тепла, захисту від чогось і т. ін.), НАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ рідше. - Док.: укри́ти [вкри́ти], накри́ти, прикри́ти, покри́ти. Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли (С. Чорнобривець); Почув [Роман], як хтось його вкриває (М. Стельмах); Марія накривала матір кожухом (В. Бабляк); Підсувалися [товариші] до нього, клали спати, як дитину, прикривали власними ковдрами (Мирослав Ірчан); Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали (Т. Шевченко).