-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накрива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накрива́ймо
2 особа накрива́й накрива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накрива́тиму накрива́тимемо, накрива́тимем
2 особа накрива́тимеш накрива́тимете
3 особа накрива́тиме накрива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа накрива́ю накрива́ємо, накрива́єм
2 особа накрива́єш накрива́єте
3 особа накрива́є накрива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накрива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накрива́в накрива́ли
жін. р. накрива́ла
сер. р. накрива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накрива́вши

Словник синонімів

ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. - відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ, НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, ЗАСЯГНУ́ТИ, ЗАСЯГТИ́, ЗАСКО́ЧИТИрозм., ЗАХВАТИ́ТИрозм., НАКРИ́ТИрозм., ЗАСТУ́КАТИрозм., ЗУСПІ́ТИдіал., ЗАСТИ́ГТИрідко, СПОБІ́ГТИрідко. - Недок.: застава́ти, захо́плювати, прихо́плювати, прихва́чувати, настига́ти, засяга́ти, накрива́ти, застига́ти, спобіга́ти. Схід сонця заставав косарів за роботою (В. Москалець); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (М. Томчаній); Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (М. Стельмах); Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (М. Рильський); На полі в житах нас заскочила злива (П. Козланюк); - Поверталась я з чужих сіл додому, а мене застукала хуртовина (М. Стельмах); І ось одного ранку дід застукав у садку свого внука (О. Донченко); Біжить вона, біжить. Стала її ніч застигати (О. Іваненко); І батька жалувать не стану, Як на крадіжці спобіжу (І. Манжура).
НАКРИВА́ТИ (у сполуч. із сл. на стіл, стіл - готувати стіл до їди, розставляючи в певному порядку посуд, страви і т. ін.); СЕРВІРУВА́ТИ (у сполуч. зі сл. стіл, обід, сніданок і т. ін. - звичайно щодо бенкетів, обідів у ресторанах тощо). - Док.: накри́ти, сервірува́ти. Потім, як у печі витопили, - треба на стіл накривати (Панас Мирний); Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал - сервірувати столик.. на чотири персони (Ю. Смолич).
НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ[ВРА́ЗИ́ТИ], ПОРАЗИ́ТИрідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). - Недок.: накрива́ти, уража́ти[вража́ти], поража́ти, подавля́ти. Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Ю. Смолич); Сучасна зброя може вражати ціль на дуже значних відстанях; Подавили [матроси] кулеметні гнізда, захопили мінометну батарею (В. Кучер).
УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (класти що-небудь зверху для тепла, захисту від чогось і т. ін.), НАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИрідше. - Док.: укри́ти[вкри́ти], накри́ти, прикри́ти, покри́ти. Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли (С. Чорнобривець); Почув [Роман], як хтось його вкриває (М. Стельмах); Марія накривала матір кожухом (В. Бабляк); Підсувалися [товариші] до нього, клали спати, як дитину, прикривали власними ковдрами (Мирослав Ірчан); Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали (Т. Шевченко).