-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накре́слювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накре́слюймо
2 особа накре́слюй накре́слюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накре́слюватиму накре́слюватимемо, накре́слюватимем
2 особа накре́слюватимеш накре́слюватимете
3 особа накре́слюватиме накре́слюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа накре́слюю накре́слюємо, накре́слюєм
2 особа накре́слюєш накре́слюєте
3 особа накре́слює накре́слюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накре́слюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накре́слював накре́слювали
жін. р. накре́слювала
сер. р. накре́слювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накре́слюваний
Безособова форма
накре́слювано
Дієприслівник
накре́слювавши

Словник синонімів

КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). - Док.: накре́слити, нарисува́ти, прокре́слити, прорисува́ти, прокла́сти. Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру (З. Тулуб); Старий мідник кинув своє ремесло, по цілим дням читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та коліщатка (М. Коцюбинський).
НАКИ́ДАТИ (скласти, написати або намалювати що-небудь нашвидку, в загальних рисах), НАКРЕ́СЛИТИ, НАЧЕРКА́ТИрозм. (нашвидку, недбало). - Недок.: накида́ти, накре́слювати. Накидати проект постанови; Накидати план місцевості; Він зустрічав на вулиці старців, калік, продавців яблук і пирогів, дрібних ремісників і накидав на папері їхні портрети (В. Кучер); І обрис рідного лиця Накреслив помах олівця (М. Бажан); Тоді приміти знайшов і хутенько їх начеркав у папері (Марко Вовчок). - Пор. 2. наміча́ти.
НАМІЧА́ТИ (попередньо визначати, призначати що-небудь - здійснення чогось, спосіб або час його проведення і т. ін.), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЛАНУВА́ТИ, ПРОЕКТУВА́ТИ (на основі певних розрахунків). - Док.: намі́тити, накре́слити, запланува́ти, запроектува́ти. Вечірка, яку намічали після концерту, не відбулася (М. Олійник); Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос... (Н. Рибак); Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Ю. Мушкетик); Він проектує на цьому місці розробляти кам’яні кар’єри (О. Донченко). - Пор. 1. визнача́ти, заду́мати.
ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. літери, букви - акуратно); МЕРЕ́ЖИТИ[МЕРЕ́ЖАТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ (дрібно, акуратно); ДРЯ́ПАТИрозм., ШКРЯ́БАТИрозм. (нерозбірливо, недбало); БА́ЗГРАТИзневажл.,МАЗАТИзневажл. (недбало); СТРОЧИ́ТИ (швидко); ЧЕРКА́ТИрозм. (нашвидку, недбало). - Док.: написати, писну́ти, накре́слити, ви́писати, ви́вести, ви́мережити[ви́мережати], надря́пати, нашкря́бати, наба́зграти, настрочи́ти, начерка́ти, черкну́ти. Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар); Креслить він її [назву газети] дуже довго, закреслює і знову креслить (І. Микитенко); Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко); Поклали [листа] в конверт - без марки, бо на фронт, - і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич); Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Перо моє - пісні мережить (П. Тичина); Згадаю дещо, заспіваю Та й знов мережать захожусь Дрібненько книжечку (Т. Шевченко); - Ти дряпаєш, як курка лапою, - оцінювала мій краснопис Ніна Іванівна (П. Автомонов); Чоловічок.., не відриваючись від паперу, все щось шкрябав, шкрябав пером (О. Гончар); Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже (приказка); Збори кінчились. Останні слова Строчив секретар на папері (С. Олійник); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках (І. Волошин).