-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накре́слювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | накре́слюймо |
| 2 особа | накре́слюй | накре́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | накре́слюватиму | накре́слюватимемо, накре́слюватимем |
| 2 особа | накре́слюватимеш | накре́слюватимете |
| 3 особа | накре́слюватиме | накре́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | накре́слюю | накре́слюємо, накре́слюєм |
| 2 особа | накре́слюєш | накре́слюєте |
| 3 особа | накре́слює | накре́слюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| накре́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | накре́слював | накре́слювали |
| жін. р. | накре́слювала |
| сер. р. | накре́слювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| накре́слюваний |
| Безособова форма |
| накре́слювано |
| Дієприслівник |
| накре́слювавши |
Словник синонімів
КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). - Док.: накре́слити, нарисува́ти, прокре́слити, прорисува́ти, прокла́сти. Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру (З. Тулуб); Старий мідник кинув своє ремесло, по цілим дням читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та коліщатка (М. Коцюбинський).
НАКИ́ДАТИ (скласти, написати або намалювати що-небудь нашвидку, в загальних рисах), НАКРЕ́СЛИТИ, НАЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). - Недок.: накида́ти, накре́слювати. Накидати проект постанови; Накидати план місцевості; Він зустрічав на вулиці старців, калік, продавців яблук і пирогів, дрібних ремісників і накидав на папері їхні портрети (В. Кучер); І обрис рідного лиця Накреслив помах олівця (М. Бажан); Тоді приміти знайшов і хутенько їх начеркав у папері (Марко Вовчок). - Пор. 2. наміча́ти.
НАМІЧА́ТИ (попередньо визначати, призначати що-небудь - здійснення чогось, спосіб або час його проведення і т. ін.), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЛАНУВА́ТИ, ПРОЕКТУВА́ТИ (на основі певних розрахунків). - Док.: намі́тити, накре́слити, запланува́ти, запроектува́ти. Вечірка, яку намічали після концерту, не відбулася (М. Олійник); Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос... (Н. Рибак); Правління планувало повесні почистити один із старих ставків (Ю. Мушкетик); Він проектує на цьому місці розробляти кам’яні кар’єри (О. Донченко). - Пор. 1. визнача́ти, заду́мати.
ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. літери, букви - акуратно); МЕРЕ́ЖИТИ [МЕРЕ́ЖАТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ (дрібно, акуратно); ДРЯ́ПАТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм. (нерозбірливо, недбало); БА́ЗГРАТИ зневажл., МАЗАТИ зневажл. (недбало); СТРОЧИ́ТИ (швидко); ЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). - Док.: написати, писну́ти, накре́слити, ви́писати, ви́вести, ви́мережити [ви́мережати], надря́пати, нашкря́бати, наба́зграти, настрочи́ти, начерка́ти, черкну́ти. Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар); Креслить він її [назву газети] дуже довго, закреслює і знову креслить (І. Микитенко); Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко); Поклали [листа] в конверт - без марки, бо на фронт, - і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич); Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Перо моє - пісні мережить (П. Тичина); Згадаю дещо, заспіваю Та й знов мережать захожусь Дрібненько книжечку (Т. Шевченко); - Ти дряпаєш, як курка лапою, - оцінювала мій краснопис Ніна Іванівна (П. Автомонов); Чоловічок.., не відриваючись від паперу, все щось шкрябав, шкрябав пером (О. Гончар); Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже (приказка); Збори кінчились. Останні слова Строчив секретар на папері (С. Олійник); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках (І. Волошин).