накочуватися 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нако́чуватися, нако́чуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нако́чуймося, нако́чуймось | |
2 особа | нако́чуйся, нако́чуйсь | нако́чуйтеся, нако́чуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нако́чуватимуся, нако́чуватимусь | нако́чуватимемося, нако́чуватимемось, нако́чуватимемся |
2 особа | нако́чуватимешся | нако́чуватиметеся, нако́чуватиметесь |
3 особа | нако́чуватиметься | нако́чуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нако́чуюся, нако́чуюсь | нако́чуємося, нако́чуємось, нако́чуємся |
2 особа | нако́чуєшся | нако́чуєтеся, нако́чуєтесь |
3 особа | нако́чується | нако́чуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нако́чуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нако́чувався, нако́чувавсь | нако́чувалися, нако́чувались |
жін. р. | нако́чувалася, нако́чувалась | |
сер. р. | нако́чувалося, нако́чувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нако́чувавшись |