накочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нако́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нако́чуймо | |
| 2 особа | нако́чуй | нако́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́чуватиму | нако́чуватимемо, нако́чуватимем |
| 2 особа | нако́чуватимеш | нако́чуватимете |
| 3 особа | нако́чуватиме | нако́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́чую | нако́чуємо, нако́чуєм |
| 2 особа | нако́чуєш | нако́чуєте |
| 3 особа | нако́чує | нако́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нако́чував | нако́чували |
| жін. р. | нако́чувала | |
| сер. р. | нако́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нако́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| нако́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́чувавши | ||