-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нако́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нако́чуймо
2 особа нако́чуй нако́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нако́чуватиму нако́чуватимемо, нако́чуватимем
2 особа нако́чуватимеш нако́чуватимете
3 особа нако́чуватиме нако́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нако́чую нако́чуємо, нако́чуєм
2 особа нако́чуєш нако́чуєте
3 особа нако́чує нако́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нако́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нако́чував нако́чували
жін. р. нако́чувала
сер. р. нако́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нако́чуваний
Безособова форма
нако́чувано
Дієприслівник
нако́чувавши

Словник синонімів

НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю - швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. - Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Нечуй-Левицький); Валом надбігла вода і заплюскотіла при ногах монголів (І. Франко); Накочують хвилі на коси (П. Усенко); Остання хвиля накотилась на берег (Д. Ткач). - Пор. 1. нахли́нути.