накостричитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив накостри́читися, накостри́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накостри́чмося, накостри́чмось
2 особа накостри́чся накостри́чтеся, накостри́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накостри́чуся, накостри́чусь накостри́чимося, накостри́чимось, накостри́чимся
2 особа накостри́чишся накостри́читеся, накостри́читесь
3 особа накостри́читься накостри́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накостри́чився, накостри́чивсь накостри́чилися, накостри́чились
жін.р. накостри́чилася, накостри́чилась
сер.р. накостри́чилося, накостри́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накостри́чившись