накостричений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний накостри́чений накостри́чена накостри́чене накостри́чені
родовий накостри́ченого накостри́ченої накостри́ченого накостри́чених
давальний накостри́ченому накостри́ченій накостри́ченому накостри́ченим
знахідний накостри́чений накостри́чену накостри́чене накостри́чені
орудний накостри́ченим накостри́ченою накостри́ченим накостри́ченими
місцевий на/у накостри́ченому, накостри́ченім на/у накостри́ченій на/у накостри́ченому, накостри́ченім на/у накостри́чених