накопчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нако́пчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нако́пчуймо | |
| 2 особа | нако́пчуй | нако́пчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́пчуватиму | нако́пчуватимемо, нако́пчуватимем |
| 2 особа | нако́пчуватимеш | нако́пчуватимете |
| 3 особа | нако́пчуватиме | нако́пчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́пчую | нако́пчуємо, нако́пчуєм |
| 2 особа | нако́пчуєш | нако́пчуєте |
| 3 особа | нако́пчує | нако́пчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́пчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нако́пчував | нако́пчували |
| жін. р. | нако́пчувала | |
| сер. р. | нако́пчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́пчувавши | ||