наколядувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наколядува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наколяду́ймо | |
| 2 особа | наколяду́й | наколяду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наколяду́ю | наколяду́ємо, наколяду́єм |
| 2 особа | наколяду́єш | наколяду́єте |
| 3 особа | наколяду́є | наколяду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наколядува́в | наколядува́ли |
| жін.р. | наколядува́ла | |
| сер.р. | наколядува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наколядува́вши | ||