наколядувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наколядува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наколяду́ймо
2 особа наколяду́й наколяду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наколяду́ю наколяду́ємо, наколяду́єм
2 особа наколяду́єш наколяду́єте
3 особа наколяду́є наколяду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наколядува́в наколядува́ли
жін.р. наколядува́ла
сер.р. наколядува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наколядува́вши