наколюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нако́люватися, нако́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нако́люймося, нако́люймось | |
| 2 особа | нако́люйся, нако́люйсь | нако́люйтеся, нако́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́люватимуся, нако́люватимусь | нако́люватимемося, нако́люватимемось, нако́люватимемся |
| 2 особа | нако́люватимешся | нако́люватиметеся, нако́люватиметесь |
| 3 особа | нако́люватиметься | нако́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́лююся, нако́лююсь | нако́люємося, нако́люємось, нако́люємся |
| 2 особа | нако́люєшся | нако́люєтеся, нако́люєтесь |
| 3 особа | нако́люється | нако́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нако́лювався, нако́лювавсь | нако́лювалися, нако́лювались |
| жін. р. | нако́лювалася, нако́лювалась | |
| сер. р. | нако́лювалося, нако́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́лювавшись | ||