НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИрозм.,СТРОМЛЯ́ТИрідше;НАНИ́ЗУВАТИ (перев. певну кількість); НИЗА́ТИ, ЗНИ́ЗУВАТИрідше (надівати що-небудь одне за одним на нитку, дріт і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або із зусиллям). - Док.: настроми́ти, наді́ти, наколо́ти, наткну́ти, нашпили́ти, наштрикну́ти, строми́ти, наниза́ти, зниза́ти, насади́ти. От він настромив на махові вила чоботи та так їй і оддав, щоб і не доторкнутись до гаспидської відьми (О. Стороженко); Як ото на рибу червачка на гачок надівають, так оце й нашого брата - волею приманюють (Г. Хоткевич); - Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок (Григорій Тютюнник); Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (О. Стороженко); Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок (В. Петльований); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський); Зірки засяли в росяниці Такі, хоч враз нижи в разок (П. Воронько); Знижи мені оце намисто (Словник Б. Грінченка); На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.., зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (І. Нечуй-Левицький).