-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нако́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нако́люймо
2 особа нако́люй нако́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нако́люватиму нако́люватимемо, нако́люватимем
2 особа нако́люватимеш нако́люватимете
3 особа нако́люватиме нако́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нако́люю нако́люємо, нако́люєм
2 особа нако́люєш нако́люєте
3 особа нако́лює нако́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нако́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нако́лював нако́лювали
жін. р. нако́лювала
сер. р. нако́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нако́люваний
Безособова форма
нако́лювано
Дієприслівник
нако́лювавши

Словник синонімів

НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИрозм.,СТРОМЛЯ́ТИрідше;НАНИ́ЗУВАТИ (перев. певну кількість); НИЗА́ТИ, ЗНИ́ЗУВАТИрідше (надівати що-небудь одне за одним на нитку, дріт і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або із зусиллям). - Док.: настроми́ти, наді́ти, наколо́ти, наткну́ти, нашпили́ти, наштрикну́ти, строми́ти, наниза́ти, зниза́ти, насади́ти. От він настромив на махові вила чоботи та так їй і оддав, щоб і не доторкнутись до гаспидської відьми (О. Стороженко); Як ото на рибу червачка на гачок надівають, так оце й нашого брата - волею приманюють (Г. Хоткевич); - Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок (Григорій Тютюнник); Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (О. Стороженко); Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок (В. Петльований); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський); Зірки засяли в росяниці Такі, хоч враз нижи в разок (П. Воронько); Знижи мені оце намисто (Словник Б. Грінченка); На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.., зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (І. Нечуй-Левицький).