наколупувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наколу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наколу́пуймо | |
| 2 особа | наколу́пуй | наколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наколу́пуватиму | наколу́пуватимемо, наколу́пуватимем |
| 2 особа | наколу́пуватимеш | наколу́пуватимете |
| 3 особа | наколу́пуватиме | наколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наколу́пую | наколу́пуємо, наколу́пуєм |
| 2 особа | наколу́пуєш | наколу́пуєте |
| 3 особа | наколу́пує | наколу́пують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наколу́пуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наколу́пував | наколу́пували |
| жін. р. | наколу́пувала | |
| сер. р. | наколу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наколу́пувавши | ||