наколупати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наколупа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наколупа́ймо
2 особа наколупа́й наколупа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наколупа́ю наколупа́ємо, наколупа́єм
2 особа наколупа́єш наколупа́єте
3 особа наколупа́є наколупа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наколупа́в наколупа́ли
жін.р. наколупа́ла
сер.р. наколупа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наколу́паний
Безособова форма
наколу́пано
Дієприслівник
наколупа́вши