наколошмачений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наколошма́чений наколошма́чена наколошма́чене наколошма́чені
родовий наколошма́ченого наколошма́ченої наколошма́ченого наколошма́чених
давальний наколошма́ченому наколошма́ченій наколошма́ченому наколошма́ченим
знахідний наколошма́чений, наколошма́ченого наколошма́чену наколошма́чене наколошма́чені, наколошма́чених
орудний наколошма́ченим наколошма́ченою наколошма́ченим наколошма́ченими
місцевий на/у наколошма́ченому, наколошма́ченім на/у наколошма́ченій на/у наколошма́ченому, наколошма́ченім на/у наколошма́чених