-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наколоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наколоті́мо, наколоті́м
2 особа наколоти́ наколоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наколочу́ наколо́тимо, наколо́тим
2 особа наколо́тиш наколо́тите
3 особа наколо́тить наколо́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наколоти́в наколоти́ли
жін.р. наколоти́ла
сер.р. наколоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наколо́чений
Безособова форма
наколо́чено
Дієприслівник
наколоти́вши

Словник фразеологізмів

наколоти́ти горо́ху з капу́стою. Змішати все докупи, наплутати. [Петро:] Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. [Виборний:] Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський).