наковувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нако́вуймо
2 особа нако́вуй нако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нако́вуватиму нако́вуватимемо, нако́вуватимем
2 особа нако́вуватимеш нако́вуватимете
3 особа нако́вуватиме нако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нако́вую нако́вуємо, нако́вуєм
2 особа нако́вуєш нако́вуєте
3 особа нако́вує нако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нако́вував нако́вували
жін. р. нако́вувала
сер. р. нако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нако́вувавши