наковзатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нако́взатися, нако́взатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нако́взаймося, нако́взаймось | |
| 2 особа | нако́взайся, нако́взайсь | нако́взайтеся, нако́взайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нако́взаюся, нако́взаюсь | нако́взаємося, нако́взаємось, нако́взаємся |
| 2 особа | нако́взаєшся | нако́взаєтеся, нако́взаєтесь |
| 3 особа | нако́взається | нако́взаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нако́взався, нако́взавсь | нако́взалися, нако́взались |
| жін.р. | нако́взалася, нако́взалась | |
| сер.р. | нако́взалося, нако́взалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нако́взавшись | ||