наклюкатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наклю́катися, наклю́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наклю́каймося, наклю́каймось | |
| 2 особа | наклю́кайся, наклю́кайсь | наклю́кайтеся, наклю́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наклю́каюся, наклю́каюсь | наклю́каємося, наклю́каємось, наклю́каємся |
| 2 особа | наклю́каєшся | наклю́каєтеся, наклю́каєтесь |
| 3 особа | наклю́кається | наклю́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наклю́кався, наклю́кавсь | наклю́калися, наклю́кались |
| жін.р. | наклю́калася, наклю́калась | |
| сер.р. | наклю́калося, наклю́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наклю́кавшись | ||