наклюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наклюва́тися, наклюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | наклює́ться | наклюю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наклюва́вся, наклюва́всь | наклюва́лися, наклюва́лись |
| жін.р. | наклюва́лася, наклюва́лась | |
| сер.р. | наклюва́лося, наклюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наклюва́вшись | ||