наклювати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наклюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа наклює́ наклюю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наклюва́в наклюва́ли
жін.р. наклюва́ла
сер.р. наклюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накльо́ваний
Безособова форма
накльо́вано
Дієприслівник
наклюва́вши