наклонювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | накло́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накло́нюймо | |
| 2 особа | накло́нюй | накло́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накло́нюватиму | накло́нюватимемо, накло́нюватимем |
| 2 особа | накло́нюватимеш | накло́нюватимете |
| 3 особа | накло́нюватиме | накло́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накло́нюю | накло́нюємо, накло́нюєм |
| 2 особа | накло́нюєш | накло́нюєте |
| 3 особа | накло́нює | накло́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| накло́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | накло́нював | накло́нювали |
| жін. р. | накло́нювала | |
| сер. р. | накло́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| накло́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| накло́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| накло́нювавши | ||