наклонити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(спрямувати; переконати в чомусь) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив наклони́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наклоні́мо, наклоні́м
2 особа наклони́ наклоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наклоню́ накло́нимо, накло́ним
2 особа накло́ниш накло́ните
3 особа накло́нить накло́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наклони́в наклони́ли
жін.р. наклони́ла
сер.р. наклони́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наклони́вши