наклеїти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накле́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накле́ймо
2 особа накле́й накле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накле́ю накле́їмо, накле́їм
2 особа накле́їш накле́їте
3 особа накле́їть накле́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накле́їв накле́їли
жін.р. накле́їла
сер.р. накле́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накле́єний
Безособова форма
накле́єно
Дієприслівник
накле́ївши

Словник синонімів

КЛЕ́ЇТИодне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИдо чого,ПРИЛІ́ПЛЮВАТИдо чого,ЛІПИ́ТИна що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). - Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами - чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).

Словник фразеологізмів

ві́шати (кле́їти) / пові́сити (накле́їти) ярли́к на кого, кому, несхв. Безпідставно приписувати кому-небудь якісь якості, вважати кого-небудь кимсь або звинувачувати в чомусь. Саме такі, як Сава Чалий, і допомагали шляхті наклеїти на гайдамаків ярлик розбійників і грабіжників (З журналу); — Газети постарались негайно навісити ярлики і на прем’єра, і на очолювану ним державу (В. Большак).