-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накипа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накипа́тиме накипа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа накипа́є накипа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
накипа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. накипа́в накипа́ли
жін. р. накипа́ла
сер. р. накипа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накипа́вши*

Словник фразеологізмів

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка. Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т. ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович); Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка); // Поступово відкладатися, збиратися (про злість, ненависть і т. ін.). Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник); В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський).

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка. Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т. ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович); Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка); // Поступово відкладатися, збиратися (про злість, ненависть і т. ін.). Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник); В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський).

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка. Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т. ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович); Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка); // Поступово відкладатися, збиратися (про злість, ненависть і т. ін.). Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник); В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський).

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка. Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т. ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович); Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка); // Поступово відкладатися, збиратися (про злість, ненависть і т. ін.). Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник); В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський).