О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, - який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Шовкопляс); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде); А накип образи на Шафороста, на Морозова.. озвався таким гострим болем (Я. Баш); Хотів заговорити [Дорошенко], але неприємний якийсь намул від недавньої розмови.. не давав цього зробити (А. Головко).

ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НАрідше;НА́КИП, КИП’ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини). Дівчина приносить мені кухоль пива, на третину кухля ще густа піна, що свідчить про його якість і смак (Т. Масенко); Проминули верхівці синє плесо Кагула й стали перед бурхливою пінявою Дунаю (Ю. Смолич); Двоє незнайомих Сагайді бійців.. мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка свіже, ще напухирене пишним шумом молоко (О. Гончар); З грізним білим шумовинням Упадає річка з скель (М. Шеремет); Зберіть накип з юшки; Молоді яблуньки віти до мене простягають. І в такому білому цвіту, наче в молочному кип’ятинні всі (І. Вирган).