накернуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наке́рнуватися, наке́рнуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | на́кернується | на́кернуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наке́рнувався, наке́рнувавсь | наке́рнувалися, наке́рнувались |
| жін.р. | наке́рнувалася, наке́рнувалась | |
| сер.р. | наке́рнувалося, наке́рнувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наке́рнувавшись | ||