накернуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наке́рнуватися, наке́рнуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа на́кернується на́кернуються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наке́рнувався, наке́рнувавсь наке́рнувалися, наке́рнувались
жін.р. наке́рнувалася, наке́рнувалась
сер.р. наке́рнувалося, наке́рнувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наке́рнувавшись