наквацювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | наквацюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наквацю́ймо | |
2 особа | наквацю́й | наквацю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наквацю́ю | наквацю́ємо, наквацю́єм |
2 особа | наквацю́єш | наквацю́єте |
3 особа | наквацю́є | наквацю́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наквацюва́в | наквацюва́ли |
жін.р. | наквацюва́ла | |
сер.р. | наквацюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наквацьо́ваний | ||
Безособова форма | ||
наквацьо́вано | ||
Дієприслівник | ||
наквацюва́вши |