наквацювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наквацюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наквацю́ймо | |
| 2 особа | наквацю́й | наквацю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наквацю́ю | наквацю́ємо, наквацю́єм |
| 2 особа | наквацю́єш | наквацю́єте |
| 3 особа | наквацю́є | наквацю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наквацюва́в | наквацюва́ли |
| жін.р. | наквацюва́ла | |
| сер.р. | наквацюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наквацьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| наквацьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| наквацюва́вши | ||