ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКАрозм., ГА́НАзаст., НАГА́НАдіал.; О́СУД[ОСУ́ДАрідше] (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Нрозм., ПРОЧУХА́НКАрозм., НАКА́ЧКАрозм. (настанова, повчання з суворим несхваленням чиєїсь поведінки). Потьомкін не переставав терзати його всякими причіпками та доганами: то за провину якогось офіцера, то за небожа, що його Олександр Васильович тримав при собі (С. Добровольський); Запальна, пристрасна і нетерпляча, вона зовсім нехтувала небезпекою.., за що вже не раз мала нагінку від Ласточкіна та інших товаришів (Ю. Смолич); - Я знаю Астеміра здавна, - сказав Хамід, - людина славна.. Від гани він тепер умре (І. Вирган); Куратор доручив окружному інспекторові зробити вчителеві гостру нагану (А. Кримський); - Треба мені ховатись з своїм коханням од людського ока, од людського осуду (І. Нечуй-Левицький); Людська осуда впала на голову Чумакам (К. Гордієнко); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями? (М. Слабошпицький); Збирався подзвонити з заводу, щоб не шукати їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський); Хомі далидобру прочуханку (Г. Квітка-Основ’яненко); Не те що про батька - про себе подумати нема коли. Дзвінки, накачки, виклики (О. Гончар).