НА́СТИЛ (суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі), ПОМІ́СТ, НАКА́Т (перев. про настил, що утворює перекриття землянки, бліндажа). Всю ніч він разом з бійцями будував переправу через болото. Робили настил, по якому могли пройти хіба що люди та прокотитися вози (П. Загребельний); Тепер він [танець] був ще пишніший і могутніший - парубкам є де розійтися на дощаному помості широкої зали (Т. Масенко); Дзот - ..це звичайнісінька, глибоко викопана землянка зі стелею в два накати (В. Собко).