накарлякати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накарля́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накарля́каймо
2 особа накарля́кай накарля́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накарля́каю накарля́каємо, накарля́каєм
2 особа накарля́каєш накарля́каєте
3 особа накарля́кає накарля́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накарля́кав накарля́кали
жін.р. накарля́кала
сер.р. накарля́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накарля́кавши