накарбувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накарбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накарбу́ймо
2 особа накарбу́й накарбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накарбу́ю накарбу́ємо, накарбу́єм
2 особа накарбу́єш накарбу́єте
3 особа накарбу́є накарбу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накарбува́в накарбува́ли
жін.р. накарбува́ла
сер.р. накарбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накарбо́ваний
Безособова форма
накарбо́вано
Дієприслівник
накарбува́вши