накарбований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний накарбо́ваний накарбо́вана накарбо́ване накарбо́вані
родовий накарбо́ваного накарбо́ваної накарбо́ваного накарбо́ваних
давальний накарбо́ваному накарбо́ваній накарбо́ваному накарбо́ваним
знахідний накарбо́ваний, накарбо́ваного накарбо́вану накарбо́ване накарбо́вані, накарбо́ваних
орудний накарбо́ваним накарбо́ваною накарбо́ваним накарбо́ваними
місцевий на/у накарбо́ваному, накарбо́ванім на/у накарбо́ваній на/у накарбо́ваному, накарбо́ванім на/у накарбо́ваних